Варадеро цей курорт Куби особливо приваблює закордонних туристів, оскільки на його території існують по Кайо Коко Острів з солодкою і тропічною назвою Кайо Коко - шикарні білі піщані пляжі, обрамлені з одного боку яскравою бірюзовою і прозорою водою, і густими зеленими тропічними заростями - з іншого. Занадто добре, щоб бути правдою. Люди не плавають в морі - вони розчиняються в ньому, зливаючись з цією яскравою бірюзою, утворюючи одне ціле. Підняв голову в небо - навколо птахи, опустив очі в воду - навколо риби, озирнувся навколо себе - відчуваєш себе в повній ізоляції. Хочеться взяти в руки книжку Хемінгуея і слухати тільки легкий шелест хвиль. Кайо Коко демонструє багату, врівноважену і добре збережену екосистему, практично не зачеплену людиною. На північ тягнуться понад 26 км пляжів, серед них Ла Хаула, Лос Фламенкос і Лас Колорадас, захищені вигнутою лінією узбережжя, що перетворює їх в ідеальне місце для водного спорту. На Кайо Коко курортна зона являє собою два мінімістечка, з усією притаманною місту інфраструктурою, включаючи ресторани, дискотеки, бари, навіть цирк і парк - аналог Діснейленду. Один міні-місто - це величезний комплекс Tріп (у якого тільки пляж становить 2 км) і другий - це комплекс з декількох готелів Соль Мелія. Кайо-Коко і Кайо-Гільєрмо Ці острови, розташовані вздовж північного узбережжя острова Куба, приваблюють туристів своїми пляжами і кришталево чистою водою Атлантичного океану. Вони входять до архіпелагу Хардінес-дель-Рей (Королівські сади) і пов'язані з «материком» шосе, що проходить по насипу через море. Незважаючи на те, що ці острови були відкриті ще в 1514 році Дієго Віласкесом, освоєння островів почалося зовсім недавно. На Кайо-Коко, четвертому за розміром острові, розташовані 22 км пляжів, добре захищених великим кораловим бар'єром. На Кайо Коко багата і практично не порушена людиною природа. Тут безліч внутрішніх лагун, майже вся територія вкрита рослинністю, яка служить притулком для численних видів тварин, в тому числі ошатних рожевих фламінго, які постійно живуть на острові, якими можна помилуватися. На території зовсім невеликого острівця Кайо-Гільєрмо знаходяться три пляжі, омивані спокійним морем, серед них особливо цікавий виключно мальовничий пляж Плайя-Пілар. На острові найвищі на островах Карибського моря дюни - їх висота досягає 15 метрів. Кайо-Коко і Кайо-Гільєрмо пов'язані з Кубою тільки номінально, на острови пропускають тільки туристів і працівників готелів, що гарантує абсолютну тишу і спокій відпочиваючих. Щоб Ваше перебування було особливо приємним, рекомендуємо відвідати: * Сьєго-де-Авіла. Недалеко від острова Кайо-Коко знаходиться головне місто провінції Сьєго-де-Авіла, засноване в 1840 році. Його головна артерія Авеніда Індепенденсія (Проспект Незалежності) дає можливість побачити театр «Принсіпаль», що має виняткові акустичні властивості, одні з найкращих у країні, художню галерею «Рауль Мартінес», сквер Хосе Марті і кафедральний собор Сан-Еухеніо-де-ла-Пальма на честь святого Євгенія, покровителя міста. Не забудьте відвідати традиційні ярмарки художніх промислів і народного мистецтва. * Морон. Мальовниче містечко, яке в народі називають «Містом Півня» завдяки монументальному зображенню цієї птиці, що стоїть біля в'їзду в місто. Зазвичай туристи прогулюються по ньому в екіпажах, запряжених кіньми. * Лінія укріплень від Хукаро до Морона. Намагаючись перегородити шлях колонам Визвольної армії, що рухалися зі сходу на захід острова, іспанські колоніальні влади наказали побудувати лінію укріплень довжиною 50 км між Мороном на півночі і Хукаро на півдні. Можна оглянути деякі повністю відновлені іспанські військові споруди. * Лагуна-де-ла-Лече. Це найбільше природне прісноводне водосховище Куби: його площа 66 км2, і воно вміщує майже 100 мільйонів кубометрів води. * Ла-Редонда. У цій лагуні знаходиться Міжнародний центр лову форелі (black bass). 4 км2 судноплавних каналів, оточених густою рослинністю. * Голландське село Турігуано. Тваринницьке господарство, побудоване на початку 60-х років на схилах Лома-дель-Паво. Складається всього з 59 будиночків з червоними двосхилими дахами в голландському стилі, це селище привертає увагу туристів, що прямують на острови Хардінес-дель-Рей. * Сітіо-ла-Гуїра. Це місце відтворює старе селище вугільників, яких було багато на Кайо-Коко на початку XX століття. Тут влаштовуються селянські «гуатеке» (свята) і подають страви справжньої кубинської кухні. * Куева-дель-Хабалі (Кабанья печера). Центр денних і нічних розваг в печері, де протягом багатьох років жили кабани, які в достатку водяться на Кайо-Коко. Знаходиться в винятковому за красою місці і є місцем, де проводяться концерти кубинської музики і розваги під керівництвом ведучого. * Флоренсія. З вершини височини Флоренсія можна помилуватися чудовими пейзажами. Підйом здійснюється верхи, і екскурсія закінчується в Бокероні, на березі річки Хатібоніко-дель-Норте, традиційним селянським обідом. Можна відвідати цех, де відбувається відбір тютюнових листів, і побувати на виставі-родео в самому селищі Флоренсія. * Кайо-Паредон-Гранде. Головними перевагами цього острівця, де височіє маяк «Дієго Веласкес», побудований китайськими кулі в 1859 році, є чудові пляжі, чарівне морське дно і практично незаймана природа. Він пов'язаний з «материком» побудованим на насипі шосе, яке проходить через Кайо-Коко і Кайо-Романо.