Серенгеті мовою масаїв – безкрайня рівнина, це екорегіон у Східній Африці, що тягнеться від півночі Танзанії до півдня Кенії, і межує із розташованим у Кенії заповідником Масаї-Мара, який є продовженням парку. На південному сході парку знаходиться біосферний заповідник Нгоронгоро. Тваринний світ Серенгеті надзвичайно багатий, тут є практично всі види, що мешкають на африканському континенті. Життя більшості жителів Серенгеті підпорядковане зміні кліматичних сезонів цих широт. З початком сезону дощів (листопад — травень) стада копитних, підкоряючись інстинкту, пускаються у багатоденний перехід до північних пасовищ – до Кенії. Потім дощі змінюються посухою, і починається зворотний рух - з півночі на південь - до Танзанії. Слідом за травоїдними в дорогу пускаються хижаки та падальники. І це фантастичне, заворожливе дійство сьогодні виглядає так само, як тисячі та тисячі років тому.
Велика площа парку забезпечує можливість побачити міграцію тварин більшу частину року, просто переміщаючись у потрібну частину цього Національного парку.
Листопад-січень: тварини з Кенійського парку Масаї-Мара рухаються у південно-східну частину Серенгеті, на кордон із кратером вулкану Нгоронгоро. У цей час у Танзанії сухий сезон і саме на ці два місяці припадає пік народжуваності у зебр.
Лютий-березень: У лютому міграція відбувається, в основному, Південною частиною парку Серенгеті та парком Нгоронгоро. На цей період припадає пік народжуваності в антилопі. Великі стада разом із дитинчатами переміщуються по саван, переслідувані хижаками.
У березні міграція до західної частини Серенгеті, в район річки Груметі.
Квітень: Великі стада тварин рухаються в центральну частину парку, яка зветься Серонера. Цей період є сезоном дощів у Танзанії. Великі тривалі опади дають тваринам десятки тисяч квадратних кілометрів свіжої трави для харчування.
Травень-червень: стада рухаються на захід, шляхом долаючи річки Мбалагеті та Груметі – знамениті кадри Великої міграції National Geographic через річки з крокодилами, зафіксовані саме тут.
Липень – тварини рухаються північ Танзанії, у бік Кенії, і з серпня по жовтень міграція сягає кордону з Кенією, тварини перебираються до Національного Парку Масаї Мара (Кенія), де багато прісної води та підніжного корму.