Няча́нг - столиця провінції Кханьхоа в центральному В\'єтнамі. Розташований на узбережжі Південно-Китайського моря, за 1280 км від Ханоя і за 439 км від Хошиміну. Один з найпопулярніших курортів В\'єтнаму.
Нячанг займає почесне 29 місце у списку найкрасивіших заток світу. Тут сім кілометрів білих пляжів, пустельні затоки, безліч загублених острівців та коралових рифів.
Місто Нячанг є столицею провінції Кхань Хоа та одночасно столицею пляжного відпочинку у В\'єтнамі. Просто -
Фантьєт раніше був старовинним поселенням народності чамів. Є столицею в\'єтнамської провінції Бінь Тхуан та її основне курортне місто, розташоване на березі Південно-Китайського моря.
Населення Фантьєта складає близько 205 000 чоловік.
У минулому в місті містилася американська військова база, але протягом останніх років на цьому місці виріс процвітаючий курорт.
В даний час Фантьєт невелике провінційне і тихе місто в 200 км від Хошимін (приблизно три години їзди).
Пляжі в
Фукуок – найбільший в'єтнамський острів, розташований в акваторії Сіамської затоки. Більшу частину острова займає національний парк Фукуок, що робить курорт привабливим місцем відпочинку для шанувальників екологічного туризму. Недоторкана дика природа змінюється обладнаними пляжними зонами, які сподобаються любителям усамітнення та заміських зон.
Ханой (в\'єтн. Hà Noi, ти-ном, дослівно «місто між річками» або «(місце) оточене річкою») — столиця В\'єтнаму та друге за чисельністю населення місто країни.
Головний політичний, освітній та культурний центр країни та другий за значенням промисловий центр (після Хошиміну).
З 1902 по 1953 - столиця Французького Індокитаю, з 1954 по 1976 - Північного В\'єтнаму.
Розташований на березі Червоної (Хонгха).
Населення – 6 448 837 осіб (на 2009 рік).
1 се
Хошимін (в\'єтн. Thánh ph Ho Chi Minh) — місто на півдні В\'єтнаму, найбільше місто країни (населення 7,7 млн).З
1887 по 1901 - столиця Французького Індокитаю. З 1955 по 1975 роки – столиця Південного В\'єтнаму.
Спочатку називався Прей-Нокор і був найбільшим портом Камбоджі після ангкорського періоду.
Після завоювання цього району в\'єтнамцями і до 1975 року носив назву Сайгон (в\'єтн. Sài Gòn, Сонг Сай Гон, за назвою річки, на якій розташований