За етимологією назви «Цаво» стоїть не лише річка, а й найбільший з кенійських національних парків: парк Цаво, що ділиться на Східне та Західне, займає майже 23 000 км2. Цей заповідник дуже вдало розташований між курортним центром Момбасою та столицею Найробі. Візитною карткою Цаво є "червоні слони" та леви з надзвичайно красивими гривами. Територія національного парку "Західний Цаво" тягнеться до самої гори Кіліманджаро. Тут знаходиться джерело Мзіміа, по суті, озеро, звідки Момбаса отримує питну воду, а навколишні озера – життєву силу. Велика кількість води забезпечує в Західному Цаво зручні умови для бегемотів та іншої річкової живності. Крім того, там ростуть баобаби, не говорячи про інші дерева.
Тварини парку Цаво «Червоні» слони Цаво. Говорячи про Цаво з тими, хто планує тури до Кенії, старожили насамперед відзначають тутешніх «червоних» слонів. Численні (їх тут тисячі!) слони Цаво вивалюються в особливому бруді і стають насиченими цим цегляним кольором, притаманним лише цій місцевості. Спостерігати слонів особливо цікаво у Західному Цаво, де вони довго і зі смаком під'їдають багату тутешню рослинність. Слони навіть виїдають серцевину баобабів, від чого багатовікове дерево може загинути.
Леви парк Цаво. Звісно, всіх візитерів Цаво цікавлять леви. Адже саме тут під час будівництва річкового мосту сталася у ХІХ ст. низка вбивств, скоєних парою левів-людожерів. Сучасні леви Цаво не були жодного разу помічені в нападах на людей, зате вони відчутно більше за розмірами родичів, що живуть по сусідству, а самці мають дуже красиві гриви.
Копитні у Східному Цаво. Слід відзначити приголомшливу різноманітність антилоп та газелей у Східному Цаво, природні умови якого якнайкраще підходять для таких копитних. Витончена імпала, стрибучий спрингбок, що живе в скелях, схожий на коня обрисами тіла орікс – усі вони у великій кількості зустрічаються під час сафарі у Східному Цаво, а разом із ними – жирафи, буйволи тощо.